На
полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава
Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як
розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться палахкуче
вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у
грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.
Але
минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці,
обережно витирала з обкладинки пилюку й знову ставила на полицю. Книга чекала -
ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.
Часто
до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в
моїх книг красиві палітурки.
Стали
вогненні букви меркнути. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого
розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Вогненна, а Спляча
Книга.
Немає коментарів:
Дописати коментар