Є на світі
дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає
крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і
коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка
висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на
звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в
тонкій стеблині очерету.
Та ось
трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю.
Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький
Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і
пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет
спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й просить:
— Хлопчику,
віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув
Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років
прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував
Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у
кого такої пір’їнки немає».
Немає коментарів:
Дописати коментар